Агро-Био-Тех

Проект
принят Верховным Советом Украины в первом чтении 25.05.2007

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про органічне виробництво

 

Цей Закон визначає правові, економічні, соціальні та організаційні основи ведення органічного сільського господарства, вимоги щодо вирощування, виробництва, перероблення, сертифікації, етикетування, перевезення, зберігання та реалізації органічної продукції та сировини і спрямований на забезпечення раціонального використання ґрунтів, охорону здоров'я населення та довкілля.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Органічне виробництво та інші основні поняття і терміни
Органічне виробництво - виробництво за встановленими правилами, які дозволяють виготовляти натуральні продукти з оздоровчими властивостями; а також зберігати та відновлювати природні ресурси у процесі виробничої діяльності.

Застосовані в цьому Законі інші поняття та терміни вживаються в такому значенні:

• органічна продукція та сировина — вироблена у визначених зонах для ведення органічного сільськогосподарського виробництва натуральна продукція та сировина рослинного та тваринного походження, лісова, бджоло- і рибо- продукція, що вирощується, виробляється, переробляється, сертифікується, етикетується, зберігається та реалізується за правилами органічного виробництва, призначається для споживання у переробленому або не переробленому вигляді, має біологічно цінні якості та оздоровчі властивості;
• правила органічного виробництва - звід положень, які регламентують технологічні процеси виробництва органічної продукції та сировини рослинного або тваринного походження, встановлюють систему їх виробництва, переробки, сертифікації, етикетування, зберігання, реалізації та інспектування;
• зона органічного виробництва - визначене місце для ведення органічного сільськогосподарського виробництва, яке не зазнає впливу локальних техногенних емісій, ґрунти якого сертифіковані для органічного виробництва, і яка за всіма агроекологічними показниками придатна для створення сільськогосподарських підприємств з виробництва органічної продукції та сировини рослинного і тваринного походження;
• сертифікація земель (ґрунтів) для органічного виробництва - процедура, за допомогою якої орган із сертифікації засвідчує, що землі (ґрунти) даної земельної ділянки відносяться до екологічно чистих, на яких можливо вирощування органічної рослинницької продукції;
• сертифікація органічної продукції (сировини) - процедура, за допомогою якої орган із сертифікації документально засвідчує, що органічна продукція (сировина) відповідає вимогам до органічної продукції, встановленим у нормативних документах;
• сертифікація органічного виробництва - процедура, за допомогою якої орган із сертифікації документально засвідчує, що процес виробництва органічної продукції (сировини) відповідає вимогам до органічного сільськогосподарського виробництва, встановленим у нормативних документах;
• десертифікація - процедура, за допомогою якої орган із сертифікації документально засвідчує, що певна продукція (сировина) та/або процес виробництва певної продукції (сировини) не відповідає вимогам, встановленим у нормативних документах;
• еколого-токсикологічні показники - показники, що характеризують вміст залишкових кількостей пестицидів, важких металів та радіонуклідів у ґрунтах і тест-культурах;
• тест-культури - сільськогосподарські рослини, в яких визначається вміст токсичних речовин при обстеженні території для оцінки її придатності - щодо вирощування органічної продукції;
• генетично модифікований організм - організм, отриманий за допомогою технологій генної інженерії, що змінюють генетичний матеріал у спосіб та з метою, яка не може бути досягнута природним шляхом;
• генетично модифікований продукт - речовина, яка включає генетично модифіковані організми, їх частини чи речовини, що виділяють ці організми, або повністю складається з них;
• перехідний період - період, що починається з дати подання заяви на сертифікацію виробництва органічної продукції (сировини) і впродовж якого забезпечується перехід від традиційних методів ведення сільського господарства до правил органічного сільськогосподарського виробництва.

Стаття 2. Правове регулювання у сфері органічного виробництва

Правове регулювання у сфері органічного виробництва здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів". цього Закону, інших нормативно-правових актів, які приймаються відповідно до них.

 

ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

Стаття 3. Державна політика у сфері органічного виробництва

Державна політика у сфері органічного виробництва спрямована на досягнення таких стратегічних цілей:

• забезпечення людині права на високоякісне харчування, яке сприяє створенню безпечних умов для її життя та нормального розвитку, поліпшенню демографічної ситуації в Україні, а також враховує особливості етнічної культури;
• створення умов для перетворення органічного сільськогосподарського виробництва на високоефективне, конкурентоспроможне на внутрішньому та зовнішньому ринках виробництво;
• визначення зон органічного виробництва, які за результатами сертифікації земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення, придатні для ведення органічного сільськогосподарського виробництва;
• впровадження сертифікації органічної продукції та сировини, процесу виробництва органічної продукції та сировини;
• впровадження економічного стимулювання органічного сільськогосподарського виробництва, а також інших заходів, спрямованих на здешевлення та підвищення якості органічних продуктів та сировини вітчизняного виробництва;
• здійснення державного нагляду та контролю під час вирощування, виробництва, перероблення, маркування, перевезення, зберігання та реалізації органічних продуктів та сировини;
• відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства України про органічне виробництво.

Стаття 4. Органи, які здійснюють регулювання у сфері органічного виробництва

Регулювання у сфері органічного виробництва здійснюють:

• Кабінет Міністрів України;
• центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики;
• центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Стаття 5. Повноваження органів, які здійснюють регулювання у сфері органічного виробництва
Кабінет Міністрів України забезпечує проведення державної політики у сфері органічного виробництва, координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади у цій сфері.

Центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики встановлює правила органічного сільськогосподарського виробництва та забезпечує їх дотримання та виконання.

Центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики затверджує технічні регламенти у сфері органічного виробництва.

Стаття 6. Державний нагляд і контроль у сфері органічного виробництва

Державний нагляд і контроль у сфері органічного виробництва проводиться центральними органами виконавчої влади відповідно до їх компетенції.

Порядок здійснення державного нагляду і контролю та повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері органічного виробництва визначаються законодавством.

 

ОРГАНІЧНЕ СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Стаття 7. Основні принципи ведення органічного сільського господарства

Основними принципами ведення органічного сільського господарства є:

• забезпечення збереження та відтворення родючості ґрунтів методами, які оптимізують біологічну активність ґрунтів, забезпечують збалансоване постачання поживних речовин для рослин, зберігаючи земельні та інші природні ресурси, які використовуються при веденні органічного сільськогосподарського виробництва;
• ведення органічного сільськогосподарського виробництва у спеціально визначених зонах;
  забезпечення сталості органічного сільськогосподарського виробництва шляхом повторного використання залишків рослин та відходів тваринництва, що має бути основним способом удобрення;
• підвищення самоконтролю природних процесів при боротьбі з бур'янами, шкідниками та хворобами через використання різноманітних взаємозалежних форм життя, а також селекції культур, сівозмін, регулювання зрошування, обробки ґрунту та культивації;
• відмова від використання генетично модифікованих організмів та продукції з них;
  запобігання забрудненню довкілля;
• запобігання процесам утилізації пестицидів та агрохімікатів, отриманих шляхом хімічного синтезу;
• гарантоване забезпечення всім сільськогосподарським тваринам умов життя, що відповідним чином враховують основні аспекти їхнього природного поводження;
• підтримка оптимального використання та належної охорони водних ресурсів;
• розвиток цінних і сталих водних екосистем та всіх форм життя в них;
• підтримка і розширення біологічних циклів у системі ведення господарства і переробки, включаючи мікроорганізми, земну флору і фауну, рослини та тварини;
• збереження генетичного біорізноманіття виробничих систем та їхнього оточення, включаючи захист рослин, диких птахів і тварин;
• гармонійна рівновага між рослинним і тваринним виробництвом.

Стаття 8. Система вимог до ведення органічного землеробства

До основних вимог щодо ведення органічного землеробства належать:

• забезпечення належного використання та відтворення природних ресурсів;
• впровадження ґрунтоохоронних технологій вирощування сільськогосподарських культур, які запобігають виникненню у ґрунті ерозійних чи інших деградаційних процесів;
  вироблення органічної продукції землеробства, яка має біологічно цінні якості та оздоровчі властивості;
• використання лише сертифікованого насіння та посадкового матеріалу;
• заборона використання генетично зміненого насіння, посадкового матеріалу та інших продуцентів генної інженерії;
• використання видів, і сортів рослин, адаптованих до ґрунтово-кліматичних; умов та стійких до шкідників і хвороб;
• заборона застосування синтетичних пестицидів, агрохімікатів та барвників;
• використання у якості добрив матеріалів мікробіологічного, рослинного чи тваринного походження, які при веденні органічного землеробства розщеплюються біологічно;
• впровадження системи внесення добрив, яка передбачає запобігання втратам поживних речовин і надходженню в ґрунт важких металів та інших речовин, що негативно впливають на ґрунтову біоту, а також використання мінеральних добрив лише у відповідності до спеціальних регламентів, які передбачають не заміну, а лише доповнення біогенних добрив;
• використання добрив з тваринними чи людськими екскрементами для вирощування сільськогосподарських рослин, які будуть споживатися людьми, лише за умови дотримання встановлених санітарних вимог;
• застосування для боротьби зі шкідниками, хворобами рослин та бур'янами пестицидів, отриманих у господарстві на основі місцевих рослин чи тварин, а також термічних і фізичних методів, а також механічного прибирання шкідників та ушкоджених частин рослин;
• збільшення популяції корисних комах, мікроорганізмів та природних паразитів як біологічного контролю шкідників та хвороб рослин;
• обмеження термічної стерилізації ґрунту, яка проводиться з метою боротьби з бур'янами і хворобами у разі, якщо це може знизити продуктивність сільськогосподарських культур і погіршити якість рослинницької продукції;
• створення необхідних умов для розмноження природних ворогів шкідників і хвороб сільськогосподарських рослин;
• застосування належним чином очищених сільськогосподарських знарядь.

Стаття 9. Система вимог до ведення органічного тваринництва

До основних вимог щодо ведення органічного тваринництва належать:

• вироблення органічної продукції тваринництва, яка має біологічно цінні якості та оздоровчі властивості;
• організація органічного тваринництва з урахуванням фізіологічних та поведінкових потреб, зокрема, забезпечення високоякісними органічними кормами, дотримання оптимальної кількості тварин на одиницю площі; застосування системи розведення тварин, яка враховує їх поведінкові потреби;
• впровадження практики утримання тварин, яка мінімізує стрес, сприяє їх здоров'ю та благополуччю, перешкоджає захворюванням та запобігає використанню хімічних алопатичних ветеринарних препаратів, таких як антибіотики;
• досягнення гарного стану здоров'я та благополуччя тварин, зростання їх продуктивності;
• утримання птахів, кроликів і свиней без кліток;
• заборона системи безземельного утримання тварин;
• стадні тварини не повинні міститися відокремлено;
• всі органічні тварини повинні бути народжені та вирощені в органічному господарстві;
• повне забезпечення органічними кормами раціону годівлі тварин;
• застосування штучного запліднення тварин;
• визначення головним критерієм при виборі методу лікування тварин забезпечення їх благополуччя;
• застосування методів традиційної ветеринарної медицини дозволено, якщо відсутні будь-які альтернативи.

Стаття 10. Перехідний період

Перехід від традиційних методів ведення землеробства до органічного сільськогосподарського виробництва забезпечується протягом 24 місяців з дати подання заяви на сертифікацію земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення виробництва органічної продукції (сировини).

Термін перехідного періоду від традиційних методів утримання тварин до органічних починається з дати подання заяви на сертифікацію виробництва органічної продукції (сировини) і триває 24 місяці до початку виробничого циклу.

Стаття 11. Пестициди і агрохімікати, які застосовуються у органічному сільськогосподарському виробництві

Перелік пестицидів і агрохімікатів, які застосовуються у органічному сільськогосподарському виробництві, визначається центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Вимоги до пестицидів і агрохімікатів, які застосовуються у органічному сільськогосподарському виробництві, визначаються законодавством.

Стаття 12. Економічне стимулювання органічного сільськогосподарського виробництва

Держава здійснює економічне стимулювання виробників органічних . продуктів шляхом:

• компенсації фізичним і юридичним особам витрат на сертифікацію органічного виробництва;
• встановлення дотацій на виробництво органічних продуктів та сировини протягом перехідного періоду.

Порядок економічного стимулювання органічного сільськогосподарського виробництва встановлюється Кабінетом Міністрів України.

 

ВИРОБНИЦТВО ТА ОБІГ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА СИРОВИНИ

Стаття 13. Виробництво органічної продукції та сировини

Органічна продукція та сировини, що виробляються в Україні, повинні відповідати показникам якості та безпеки, які встановлені центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Промислове виробництво органічної продукції проводиться виключно із сировини, вирощеної у спеціально визначених зонах для ведення органічного сільськогосподарського виробництва.

Виробництво органічної продукції та сировини здійснюється виключно підприємствами, що атестовані в установленому законодавством порядку та мають сертифікат на виробництво органічної продукції (сировини).

Стаття 14. Обіг органічної продукції та сировини

Обіг органічної продукції та сировини у місцях, що не відповідають встановленим санітарним нормам, забороняється.

Обіг органічної продукції (сировини) дозволяється лише за наявності сертифікату на органічну продукцію (сировину).

Забороняється обіг органічної продукції, якщо вона:

• не відповідає встановленим вимогам щодо якості та безпечності;
• вироблена із сировини, вирощеної за межами спеціально визначених зон для ведення органічного сільськогосподарського виробництва;
• вироблена на підприємстві, що не атестовано в установленому законодавством порядку та не мають сертифікату на виробництво органічної продукції (сировини);
• не супроводжується сертифікатом на органічну продукцію;
• неправильно етикетована;
• завезена на митну територію України з порушенням вимог законодавства;
• має вичерпаний термін придатності до споживання.

Продукція, що не відповідає встановленим законодавством вимогам щодо якості і безпечності, а також вимогам цього Закону підлягає вилученню з обігу в порядку, встановленому законодавством.

Стаття 15. Етикетування органічної продукції

Етикетування органічної продукції та використання відповідного символу здійснюється в порядку, встановленому законодавством.

Органічна продукція позначається написом "Органічний продукт" та відповідним символом, що засвідчує органічне походження цієї. продукції.

Використання напису "Органічний продукт" та відповідного символу можливо лише за умови сертифікації виробництва органічної продукції органом із сертифікації.

Імпортована органічна продукція, яка за законами країн доходження позначена термінами "органічний", "біодинамічний", "біологічний", "екологічний", словами із префіксом "БІО" тощо, має у перекладі на українську мову позначатися терміном "Органічний продукт".

Опис символів, якими позначається органічна продукція, їх використання та маркування органічної продукції штриховими кодами здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

 

СТАНДАРТИ І НОРМАТИВИ В ОРГАНІЧНОМУ ВИРОБНИЦТВІ

Стаття 16. Стандартизація і нормування в органічному виробництві

Стандартизація і нормування в органічному виробництві полягає у забезпеченні населення біологічно повноцінними продуктами харчування шляхом визначення вимог до екологічного стану і родючості ґрунтів, на яких вирощується органічна продукція, технологій її одержання і допустимого антропогенного навантаження в зонах органічного виробництва.

До нормативних документів із стандартизації в органічному виробництві належать:

• терміни, поняття, положення;
• порядок визначення придатності земель для вирощування органічної продукції та сировини;
  вимоги до застосування традиційних і нетрадиційних видів добрив;
• обмеження сільськогосподарської діяльності (обмеження — використання техніки, агротехнологій, пестицидів і агрохімікатів тощо) при органічному виробництві;
• умови утримання тварин;
• вимоги до раціону годівлі тварин;
• вимоги до лікування тварин;
• інші нормативні документи із стандартизації в органічному виробництві.

Нормативні документи із стандартизації в органічному виробництві розробляються, затверджуються, перевіряються і переглядаються в порядку, встановленому Законом України "Про стандартизацію".

Нормативні документи із стандартизації в органічному виробництві підлягають гармонізації з базисними стандартами Міжнародної федерації органічного сільського господарства (IFОАМ).

Стаття 17. Сертифікація земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення для вирощування органічної продукції та сировини

Землі (ґрунти) сільськогосподарського призначення для ведення органічного сільського господарства підлягають обов'язковій сертифікації.

Сертифікація земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення здійснюється з метою отримання незалежної від зацікавлених сторін (суб'єктів господарювання) об'єктивної інформації щодо якості земельних ділянок, сприяння їх ефективному використанню, збереженню родючості ґрунтів, встановленню їх придатності для виробництва органічної продукції та сировини.

Сертифікація земельних ділянок проводиться з урахуванням еколого-токсикологічних показників агрохімічного паспорту земельної ділянки та результатів хімічного аналізу тест-рослин, які вирощуються на цих ґрунтах на час обстеження.

Загальне керівництво роботами із сертифікації земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення, їх організацію та координацію здійснюється спеціальною установою із сертифікації земель у порядку встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

До діяльності із сертифікації земель залучаються, за їх згодою, представники центральних органів виконавчої влади з питань аграрної політики, з питань охорони навколишнього природного середовища, з питань земельних ресурсів, з питань технічного регулювання та споживчої політики, а також Української академії аграрних наук.

Органи із сертифікації несуть відповідальність за роботи із сертифікації земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення згідно з чинним законодавством.

Стаття 18. Сертифікація виробництва органічної продукції та сировини

Органічна продукція та сировина, а також їх виробництво підлягають обов'язковій сертифікації.

Сертифікація органічної продукції та сировини, а також органічного виробництва здійснюються органом із сертифікації у порядку встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

В процесі сертифікації встановлюється відповідність вимогам до органічної продукції, сировини та органічного виробництва, встановленим у нормативних документах.

Після проведення сертифікації органічної продукції та сировини, а також органічного виробництва видається сертифікат встановленого зразка, а продукція отримує право маркуватися як органічний продукт.

У разі встановлення невідповідності певної продукції (сировини) та/або процесу виробництва певної продукції (сировини) вимогам, встановленим у нормативних документах орган із сертифікації проводиться їх десертифікація.

 

НАУКОВЕ, ІНФОРМАЦІЙНЕ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА СИРОВИНИ

Стаття 19. Наукове забезпечення органічного сільськогосподарського виробництва

Наукове забезпечення органічного сільськогосподарського виробництва здійснюють Українська академія аграрних наук, мережа науково-дослідних установ і навчальних закладів у порядку, встановленому законодавством.

Стаття 20. Інформаційне забезпечення виробництва органічної продукції та сировини

Інформаційне забезпечення виробництва органічної продукції та сировини здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Стаття 21. Фінансове забезпечення виробництва органічної продукції та сировини

Підтримка виробництва органічної продукції та сировини здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законом.

 

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА СИРОВИНИ

Стаття 22. Міжнародне співробітництво у сфері виробництва органічної продукції та сировини

Міжнародне співробітництво у сфері виробництва органічної продукції та сировини здійснюється шляхом:

• участі в роботі відповідних міжнародних організацій;
• укладання міжнародних договорів, включаючи двосторонні угоди про взаємне визнання правил та заходів у сфері виробництва органічної продукції та сировини, а також з розробки нових видів органічної продукції та перспективних технологій їх виробництва;
• гармонізації нормативних документів, норм і правил з міжнародними стандартами, нормами і правилами, ветеринарно-санітарними вимогами, які визначають або розширюють вимоги до органічної продукції та сировини, а також з інструкціями та рекомендаціями щодо харчових продуктів та з процедурами оцінки відповідності;
• обміну інформацією у сфері виробництва органічної продукції та сировини.

Стаття 23. Міжнародні договори України

Якщо чинним міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Стаття 24. Відповідальність за порушення вимог цього Закону

За порушення вимог цього Закону винні особи несуть цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність, передбачену законом.

 

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з початку наступного бюджетного року.
2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
   • привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
   • забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
   • забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.